Ювілейна науково-пізнавальна конференція

id: 1089 
Освітня діяльність Перегляди: 1411

IMG 6628

Особистість Ісидора Шараневича, як дослідника, викладача й громадського діяча, багатогранна. А, тому, повноцінно не вивчена й належним чином не популяризована, особливо серед широкого загалу. Це несправедливо. Про велич подібних людей слід говорити завжди, з нагоди та без нагоди. А в цьому році така нагода є – 190-ліття від дня народження. І в Бережанах про це згадали, що логічно. Адже в нашому місті, у 1840-х рр., майбутній історик, археолог й один з провідників збереження та популяризації східногалицької історико-культурної спадщини здобував гімназійну освіту.

Тому, 28 лютого 2019 р. науковці Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани підготували та провели науково-пізнавальну конференцію «Ісидор Шараневич і становлення східногалицької археології сер. – др. пол. ХІХ ст.». Її учасниками були студенти Відокремленого підрозділу Національного університету біотехнологій і природокористування України «Бережанський агротехнічний коледж», а також учні 10 класу Бережанської школи-гімназії ім. Б. Лепкого. Захід проходив у читальному залі Бережанської міської бібліотеки ім. Б. Лепкого в Ратуші – в одному з приміщень, де з 1805 р. розташовувалася місцева гімназія.

IMG 6645IMG 6641

IMG 6643IMG 6644Перед студентами та учнями виступили: директор бібліотеки В. Калинюк (з вступним словом), науковці ДІАЗ у м. Бережани (науковий співробітник О. Лугова та завідувач науково-дослідного та музейно-просвітницького відділу В. Парацій), старший науковий співробітник Бережанського міського музею книги Я. Мазурак, викладач історії та суспільствознавчих дисциплін Бережанської школи-гімназії ім. Б. Лепкого М. Музичка, студентка ВП НУБіП «Бережанський агротехнічний коледж» В. Івасіків.

IMG 6623IMG 6650IMG 6632IMG 6636У доповідях було висвітлено життєві сторінки Ісидора Шараневича, проаналізовано його гімназійне оточення. Окремо осмислювалася наукова творчість вченого: дослідницькі проекти й результати в сфері регіональної історії, археології; досягнення у сфері національного музейництва, охорони та популяризації об’єктів й артефактів історико-культурної спадщини Східної Галичини.

Конференція всебічно відповідала своїй формі – «науково-пізнавальна». Був присутній науковий зміст тематичних доповідей, що органічно переплітався з популярною (пізнавальною) формою викладу інформації для студентсько-учнівського середовища. З її проведення можна вивести кілька позитивних стверджень:

Володимир Парацій,
завідувач науково-дослідного
та музейно-просвітницького відділу
Державного історико-архітектурного
заповідника у м. Бережани