→ 
A
A
A
 

ДЕНЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І КУЛЬТУРИ

КНИГИ ЄСТЬ РІКИ, НАПОЯЩІ МИР

(«ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ»)

Щорічно День слов’янської писемності і культури відзначається 24 травня на знак пам’яті і пошани двох братів – Кирила і Мефодія, творців слов’янської писемності. В цей день, викладачі циклової комісії «Гуманітарних дисциплін» Лещук В. І. та Зайчук В. М. разом із працівниками Державного історико-архітектурного заповідника та студентими здійснили екскурс в минуле на відкритому занятті з дисциплін «Культурологія» та «Релігієзнавство».  Доповідачі розповіли про святих Кирила і Мефодія, їхній культурний внесок у розвиток слов’янської писемності та культури.

Майбутні просвітителі слов’ян отримали прекрасну освіту і гарне виховання. Кирило навчався у Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі.

Мефодій був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Кирила в місіонерській, літературній і освітній діяльності.

Невипадково, зважаючи на усі їхні досягнення, візантійський імператор у 863-866 роках відправив братів з просвітницькою місією у Велику Моравію на прохання князя Ростислава.

Ця країна на той час була підпорядкована баварському єпископству Пассау, тому діяльність просвітителів наразилася на шалений опір німецького духовенства, яке виступало категорично проти слов’янського письма та слов’янської літургії.

Не дивлячись на це, Кирило і Мефодій підготували учнів-слов’ян, які продовжили справу своїх вчителів, правда, у Болгарії, оскільки змушені були залишити Велику Моравію, де постійно зазнавали утисків.

Саме тут, у Болгарії, ними був створений новий слов’янський алфавіт на основі грецького. Він, поширившись у східних і південних слов’ян, отримавши назву «кирилиці».

З прийняттям християнства Київська Русь перейшла на слов’янську абетку, запросивши з Болгарії вчителів —продовжувачів справи Кирила і Мефодія.

Взагалі, питання походження слов’янської писемності ще не повністю з’ясоване. Справа ускладнюється тим, що до нашого часу збереглося два варіанти слов’янського алфавіту — глаголиця та кирилиця. Яка з них давніша і яку винайшли слов’янські просвітителі, невідомо.

Хоч знав би ти всі мови, та без книжки,

прийдеш лиш до немічности їхньої.

Тому своєю притчею підтверджую,

В малих словах великий зміст ховаючи:

Народи без книжок є ніби голими…

(Кирило «Прогласій» (ІX ст.))

У підсумку варто відзначити, що на сьогоднішній день у світі існує приблизно 60 народів, писемність яких ґрунтується на кирилиці.

Великі брати — Кирило та Мефодій залишили по собі спадщину, яка об’єднує слов’янський світ.

День слов’янської писемності і культури святкують у Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.

Студентка групи ЕкЕо-11М

Козак Ірина


Дошка оголошень

Приєднуйтеся до нас

       

Ми у Facebook