25 листопада ми згадуємо видатного українського громадсько-культурного діяча, повстанця Ніла Антоновича Хасевича (25.11.1905 – 04.03.1952), якого історики та мистецтвознавці називають творцем візуального образу Української повстанської армії (УПА).

Вшановуючи пам’ять митця та з метою популяризації історичних постатей України минулого століття, прикладів їхньої героїчної боротьби та незламності духу в читальному залі бібліотеки відбулися історичні читання «Ніл Хасевич – художник і воїн УПА», організовані викладачкою історії Вірою ОРЕЙДОЮ з участю працівників бібліотеки та здобувачів освіти гр.Сп-11М.

У вступному слові завідуюча бібліотекою Ольга МИХАЙЛИШИН коротко ознайомила присутніх з життям, творчим доробком та боротьбою художника, праці якого знають далеко за межами нашої держави і незважаючи на те, що художник-графік Ніл Хасевич прожив недовге життя, проте назавжди закарбувався на сторінках української історії героєм-борцем за незалежність та соборність України.

Віра ОРЕЙДА у своєму виступі детально зупинилась на характеристиці періоду в який боровся і творив Ніл Хасевич - активна діяльність УПА, підкресливши що, Українська повстанська армія - це феномен у світовій історії. Українці створили прецедент, який доводив: національні інтереси можна відстоювати навіть у вкрай несприятливих умовах.

Цікавими і змістовними були виступи студентів, які більш детально розкривали феномен великого художника та воїна Ніла Хасевича.

Дарія КУЧЕРУК ознайомила учасників заходу з дитячими сторінками життя та непростим шляхом до мети. Детально зупинилась на варшавському періоді митця.

Тетяна ГОРІШНЯ продовжила тему, акцентуючи увагу присутніх на тому, що на початку 30-х років Хасевич вже мав визнання як талановитий художник, міг мати великий успіх і жити богемним життям, виставляючись у закордонних салонах. Йому пророкували перспективне мистецьке майбутнє у Варшаві, для цього потрібно було лише одне – взяти польське громадянство. Ніл відмовився. Із початком Другої світової війни повернувся на Батьківщину.

Сторінки життя митця у роки Другої світової війни перегорнула Зоряна ЗАБУРСЬКА, яка звернула особливу увагу на те, що  переконавшись, що німцям, як і більшовикам, незалежна Україна не потрібна, художник вступив до Української Повстанської Армії. Послуговувався декількома псевдо: “Бей-Зот”, “Старий”, “333”, “Левко”, “Джміль”, “Рибалка”.

Як тільки в 1943 році УПА розгорнула бойові дії проти німецьких окупантів, Ніл Хасевич став у її ряди як воїн-художник. Професійний рівень і плідність його творчості не мають аналогів у підпільній боротьбі інших народів у час Другої світової війни та після неї.

«Геній темряви криївок» - тема доповіді Артема РУДЯ. Працюючи в умовах постійної небезпеки – у бункерах, землянках і криївках, без належних засобів на життя і в неймовірно несприятливих умовах, з примітивною підпільною друкарською технікою і браком відповідних матеріалів, він створив понад 150 графічних композицій і понад 50 графічних творів.

Соломія СТОЙКО підготувала інформацію про останні дні життя художника. Ніл Хасевич — розробник бофонів, відзнак, плакатів та агітаційних листівок УПА. Зокрема, «створив ескізи Хреста Заслуги і Хреста Бойової Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах», якою він сам і був затим нагороджений. Його роботи були передані за кордон і розглянуті на засіданні ООН, де було порушене питання щодо визвольної боротьби українців на теренах Радянського Союзу. Це й стало підставою для розпорядження з Москви про ліквідацію митця.

4 березня 1952 року, за кілометр від села Сухівці на Рівненщені в замаскованому бункері на хуторі, в бою з московськими окупантами перестало битися серце славного «Бей-Зота».

1952 року, незадовго до своєї загибелі, Ніл Хасевич встиг передати за кордон лист. Він зберігся в західних архівах. Ось про що писав воїн-митець: «Я не можу битися зброєю, але б’юся різцем і долотом. Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей у світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива. Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються… Слава Україні!» - слова, які сьогодні, як ніколи актуальні!

Ніл Хасевич вважав, що митець не має права стояти осторонь переломних подій. Цього принципу і дотримувався. Саме він є видатним прикладом для сучасної молоді.

Нині, вшановуючи пам’ять Ніла Хасевича, ми вкотре мусимо відзначити величезну роль культури і мистецтва як стрижнів духу національно-визвольної боротьби. Воістину, часом пензель і фарба є зброєю, потужнішою за гармати.