Історія українського народу знає чимало випадків, коли хід подій змінювався не рішенням сильніших цього світу, а тими, хто просто опинявся у всій потрібний час у належній ситуації, або всупереч обставинам особистого комфорту змінював поради розуму на поклик совісті, душі, відповідальності.

Ми пам`ятаємо багато князів, гетьманів, президентів, яких у підручниках називають визволителями, переможцями, та все ж не часто замислюємось над тим, що перемоги та інші круті повороти історичного циклу насправді своїми руками та життям творили інші: богатирі, козаки, воїни. Ті які можливоне були на коні, однак у потрібний момент були попереду, були першими і вагомими.

Таких подвижників знає і сучасна історія, адже ще так недавно, сім років тому, ми стали свідками, як до переліку українських героїв почали масивно поповнюватись новими іменами, які з`являлись з-поміж простого народу, а інколи і з-поміж нашого оточення. Це учасники Майдану та Герої Небесної Сотні, які своїм життям повернули український вектор у європейську Гідність, і це також десятки тисяч відважних солдатів, які стали захищати нашу територію та вибір вже із трагічної весни 2014-го від зовнішньої агресії.

Всі вони справжні герої, всі вони були добровольцями.

Тому колектив студентів та викладачів ВПС «Бережанський фаховий коледж НУБіП України» у цю неділю 14 березня складає свою лепту подяки та шани всім тим, хто творив і творить безпеку нашого суверенітету не тільки душею і тілом, але покладаючи за це також свою нестримну волю.

Той трагічний березень семилітньої давності і справді став стартом для десятків і сотень тисяч небайдужих і відданих сердець: волонтерів, воїнів-добровольців, корті першими не побоялись стати на захист України перед російським наступом. І навіть будучи не повноцінно готовими, без бронежилетів та належного озброєння, показали, що ніхто і ніщо не може упокорити народ, який знає смак свободи та відповідальності за своє, людей, які не бояться, а ведуть боротьбу, і своєю волею прокладають дорогу нових реформ, модернізацій, створюють норми для наслідування та зразок для прикладу. Бо громадянин України, коли на його порозі чатує окупант, не може сидіти вдома і байдикувати. Наша безпека тільки в наших руках.

Ми складаємо щиру подяку Вам, цвіте української нації, Добровольці, за те, що завдяки Вам ми сьогодні ще можемо боротись, а не потерпаємо капітуляцію. Хоч скільки не триває і не триватиме ця війна, перемога буде за нами, адже саме ви почали цю святу справу захисту держави, і Ви сьогодні її продовжуєте. І як святкове побажання, нехай наступні дні українського добровольця святкуються у майбутньому також в Донецьку та Луганську, коли там майорітиме наш державний стяг, і прийде туди вже українська весна, і літо, і осінь і зима, і будуть там вже назавжди.

Нехай настане наша перемога! Спасибі, що зберегли та продовжуєте захищати нашу Батьківщину!

Слава Україні !!!

Слава Героям-Добровольцям !!!