5 травня студенти та викладачі ВП НУБіП України "Бережанський агротехнічний коледж" спільно із співробітниками Державного історико-архітектурного заповідника вшанували пам’ять загиблих воїнів та жертв Другої світової війни, відвідавши місця тогочасних подій. Ходу пам’яті вступною доповіддю розпочав Володимир Парацій, завідувач науково-дослідного та культурно-освітнього відділу ДІАЗ, який розповів про значення Дня пам'яті та примирення, про його історію, долю Бережанського замку впродовж воєнних дій.
Блог про виховні події
28 квітня 2017 р. заключним заходом тижня циклової комісії природничих дисциплін стала виховна година на тему: «Збережемо природу для наступних поколінь». Викладачі Сновида М. П., Чорна Н. З. та Ликтей Г. В. разом із студентами груп ОФП-11М і Е-11М відвідали Обласний комунальний музей Богдана Лепкого в м. Бережани.
Традиційно цього тижня піднімається тема вибуху 4го реактора Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року. Старший науковий співробітник Питель Лідія Григорівна представила студентам страшні кадри ліквідації та наслідків аварії, закликала студентів дотримуватись чистоти при відпочинку в громадських місцях,раціонально використовувати природні ресурси, а також здійснювати, якщо це можливо, вторинне використання тих чи інших матеріалів.
Цьогоріч на 28-29 квітня припадає сімдесята річниця акції "Вісла" – військово-політичної операції польської влади депортації українців з південно-східних регіонів Польщі (українських етнічних земель) – Лемківщини, Холмщини, Надсяння й Підляшшя – на її північно-західну територію. Лише за три місяці (квітень-липень) 1947 року було силоміць переселено понад 140 тисяч українців. Десятки тисяч людей за лічені дні втратили все: будинки, майно, землю, на якій жили століттями. В цей період вони зазнавали насильства, їх арештовували, розстрілювали, а за підозрою у сприянні УПА ув’язнювали у концтаборі в Явожні Краківського воєводства, створеного спеціально для «підозрілих» українців.
У середу 26 квітня 2017 року студенти групи Ео-41М, Ео-31М, Ео-21М прийняли участь у тематичній виховній годині «Наш біль Чорнобиль», присвяченій пам’яті жертв та постраждалих від Чорнобильської трагедії, яку провела викладач циклової комісії природничих дисциплін Дворська Л.А.. Метою заходу було осмислення та усвідомлення масштабів трагічних подій, акцентування почуття відповідальності перед наступним поколінням, виховання глибокої поваги до людей, які віддали своє життя в ім'я майбутнього життя людства.
26 квітня 1986 року, вночі о 1:23 на четвертому енергоблоці ЧАЕС в результаті серії теплових вибухів був повністю зруйнований реактор. Значна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище. Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих та постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками.
Бережани, ах які!
Гарні ви в зимі і в літі,
Хоч і бідні і малі,
Винайкраще місто в світі!
Б. Лепкий
25 квітня 2017 р. викладачем Чумарною Ф. П. було проведено відкриту виховну годину на тему: «Бережани крізь віки». Цікаво та пізнавально про історико-архітектурну спадщину Бережанщини, доповіла гостя заходу, науковий співробітник ДІАЗУ п. Оксана Гурська.
Не залишились осторонь студенти групи Ео-21М, які приготували невеличкі доповіді про с. Рай, с. Лісники, урочище Монастирок (де знаходиться Хресна дорога, створена жителями міста) та інші історичні пам’ятки м. Бережан.
Напередодні 31-ї річниці Чорнобильської трагедії, найбільшої техногенної катастрофи на планеті ХХ століття, в музеї книги для студентів групи ОФП – 11 М була проведена виховна година куратором Дудкою У. Т. та працівником музею Кузишином І. С.
Наслідки аварії прирівнюють до вибухів 500 атомних бомб, скинутих на Хіросіму. Жахливий вибух, що спричинив пожежі, одразу, за короткий час, забрав життя 31 людини, більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою Україна втратила 15 тисяч осіб, котрі були уражені в результаті аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Ця трагедія вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди. Радіоактивні викиди ще довгі роки негативно впливатимуть на здоров’я людей, адже періоди напіврозпаду радіонуклідів складають сотні, а деяких – тисячі років. Найстрашніше те, що цієї загрози не видно неозброєним оком, і для подолання небезпеки ще багатьом поколінням треба буде докладати чималих зусиль.