4 березня – 75 років від дня народження композитора і поета Володимира ІВАСЮКА, 24 (27) квітня – 45 років від дня трагічної смерті молодого генія (1949 – 1979).
З цієї нагоди у коледжі відбулась літературно-музична година пам’яті “Недоспівана пісня”. Захід організували працівники бібліотеки та викладачка циклової комісії гуманітарних дисциплін Олександра БОЙКО.
Із вступним словом про постать славного сина України до всіх, хто зібрався вшанувати пам’ять видатного композитора, звернулась завідуюча бібліотекою Ольга МИХАЙЛИШИН.
Ведучі заходу Юля ЛЕЩУК (гр.ФП-21) та Юля ГЛАДКА (гр.Ео-21) ознайомили присутніх з яскравими і, водночас, трагічними сторінками життєвого і творчого шляху поета-пісняра, підкріпленими світлинами із презентації.
Глядачі переглянули фрагмент першого українського музичного фільму,"Червона рута” та документальну стрічку спецпроекту «Жити далі» про справжні причини смерті генія «Кремль вбив Івасюка, але українську пісню він вбити не зможе».
Протягом заходу присутні насолоджувалися відеопрезентаціями пісень “Водограй”, «Жовтий лист”, “Пісня буде поміж нас” та ін., автором яких був Володимир Івасюк. А відому на увесь світ ”Червону руту”, яка останні роки стала неофіційним гімном України, заспівали усім залом.
Зачарувала глядачів своїм співом Анастасія ЮСЬКІВ (гр.ФП-21) - резервістка Всеукраїнського молодіжного фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута», яка виконала пісню Володимира Івасюка «Балада про дві скрипки».
Також багато пісень звучали в присвяту славному композитору. Зворушливі вірші читали Віка ПОНОМАРЬОВА та Юлія РУБЛЬОВСЬКА (гр. Ср-11), Іра САВЧУК, Оля ЄДИНАК, Настя ЮСЬКІВ, Олена КОВАЛЬЧУК та Настя ПРИШЛЯК (гр. ФП-21).
На завершення заходу Олександра БОЙКО відзначила, що в історії кожної нації є постаті, які визначають обличчя епохи. Власним життям вони щедро віддають по краплині своєму народу все, чим нагородила їх доля. До таких особистостей в українській історії належить Володимир Івасюк - постать, яка за своє коротке життя стала легендою.
Дотепер неможливо осягнути внесок Володимира Івасюка в українську музику. Його талант вибухнув саме тоді, коли це було необхідно Україні. Він дав нову якість українській пісні, новий порив, повністю змінивши ставлення до України та її культури. Він був першим, українська мова в піснях якого не звучала як анахронізм. І саме цього не пробачила йому влада...
Митця рано не стало, але його смерть не була даремною – вона стала поштовхом до народження генерації, яка прокинулась. В. Івасюк ніколи не був політиком, але зробив для України за своє коротке життя стільки, що мало хто із сьогоднішніх політичних діячів може таким похвалитися – він примусив світ говорити про Україну.
Вдалим доповненням заходу стала книжково-ілюстративна виставка «Життя обірвана струна».