Багатство, різноманіття та краса природи завжди захоплювала, зачаровувала та вражала людину. Пізнати всі таємниці напевне ще нікому не вдавалось, але познайомитись галицьким регіоном та найпоширенішими його мешканцями – ось наше завдання!

Тому викладачами циклової комісії природничих дисциплін Оксаною Олійник та Іриною Соколовською разом зі студентами групи ЕкЕо-11м було проведено практичне заняття-подорож на еколого-пізнавальних стежках Галицького національного природного парку та в музеї «Природа Землі Галицької» мета якого – вивчення таємниць природи Галицького краю.

Одним із основних завдань заняття на відкритому повітрі було підвищення рівня екологічної свідомості студентів з метою формування екологічно культурного суспільства. Для його вирішення студенти ознайомились з історією Галицького національного природного парку та Центром реабілітації диких тварин, що був створений на базі парку і розпочав своє існування 10 років тому, коли принесли маленьке лисенятко. З того часу лисиця руда стала постійним мешканцем центру і їх кількість суттєво збільшилась. На сьогодні тут перебувають ведмеді, олені, буйволи, лисиці, вовк, куниці, павич, черепаха, хижі птахи, лелеки, сови та дуже багато інших.

Сюди приймаються тільки хворі, або скалічені при різних обставинах, а також молоді тварини, котрі не можуть самі добувати їжу і в дикій природі приречені на загибель.

Ведеться журнал спостережень за поведінкою тварин у неволі, проводиться їхнє щеплення і лікування. Створюються належні умови їх перебування, максимально наближені до їхнього існування у дикій природі. Після лікування та реабілітації на волю випускаються лише ті тварини, які знову зможуть жити у звичайній для себе обстановці.

Площа земель парку – 14684,8 га, з них 12159,3 га надані у постійне користування, 2525,5 га, включені до його складу без вилучення у землекористувачів. Парк знаходиться на межі двох фізико-географічних країн: Українських Карпат (область Передкарпаття) та південно-західної частини Східно-Європейської рівнини (область Опілля Західноукраїнської провінції Лісостепової зони). Завдяки такому розташуванню для території характерний велике ландшафтне та біологічне різноманіття.

У рослинному покриві та серед представників фауни трапляються як подільські, так і карпатські види. На території парку виявлено 45 видів рослин і 37 видів тварин, що є представниками Червоної книги України, 4 і 9 відповідно – Європейського Червоного списку та 6 видів рослин і 158 видів тварин що знаходяться під охороною Бернської конвенції.

Більше 40 цінних в науковому, природоохоронному та рекреаційному значенні природних комплексів та об’єктів (лісових урочищ загальною площею близько 11 тис га, водно-болотних комплексів – 2550 га, лучно-степових ділянок та геологічних утворень, ін.) входять до складу Галицького національного природного парку.

Крім того, на території парку функціонує музей "Природа Землі Галицької", який є потужною науковою базою для студентів вищих навчальних закладів природничого спрямування. Перша зала присвячена степам, які у Івано-Франківській області є рідкісними екосистемами, поширеними лише на її сході. Наступною є зала водно-болотних екосистем та ентомологічна галерея.

Найбільшою родзинкою музею є відтворена у трьох діорамах лісова екосистема. Тут стоїть величезний старий дуб з багатьма дуплами – багатоповерхове помешкання лісових звірів: білок, сонь, куниць, кажанів, сов, дятлів, диких бджіл, жуків.

Особливістю музею є те, що декотрі, із представлених експонатів, були зібрані ще при житті графа Володимира Дідушицького - деяким з них уже по півтора століття.

Тут кожен відчуває, що старий підхід у ставленні до природи в намаганні якомога більше взяти від неї, веде до знищення неоцінимих природних багатств, що загрожує не тільки природі, а й самому існування людства. Вихід один – жити в гармонії з природою.