6 листопада 2026 року відбулася онлайн підсумкова конференція «Skills4Recovery», присвячена розвитку навичок, професійної освіти й ефективного ринку праці. Захід відбувся за підтримки Deutsche Zusammenarbeit (німецька співпраця), Європейського Союзу, Polish Aid, ESTDEV та Міністерства закордонних справ Данії; програму реалізує GIZ. Учасники з боку держави, міжнародних партнерів та освітнього середовища обговорили, як швидше готувати фахівців відповідно до потреб економіки та залучати до праці людей, які нині залишаються поза ринком. Учасниками з боку Бережанського фахового коледжу були: Ірина ТЕРНОВА, Оксана Лещишин, Данило ГАЛАНДЖІЙ і Тарас СЕМЕНІВ.
1 – Навички для відновлення України
Початок дебатів стосувався питання підготовки кадрів як умови відновлення країни. Відновлення України залежить не лише від фінансування та інфраструктурних проєктів, а й від людей, які зможуть їх реалізувати.
Заступниця міністра економіки Дарія МАРЧАК наголосила, що рішення у сфері зайнятості мають спиратися на достовірні дані. Дефіцит працівників не можна подолати універсальними заходами: необхідно розуміти, у яких галузях і регіонах бракує людей, які групи населення мають потенціал повернутися до роботи та які навички потрібні роботодавцям. Для цього розвивають цифрову систему «Обрій», що має об’єднувати й аналізувати дані, а також готують інформаційну панель ринку праці. Такі інструменти можуть допомогти державі, закладам освіти й бізнесу точніше планувати навчання та найм.
За словами представника Європейського Союзу Юстина КОРНЕТА, майже половина вакансій, пов’язаних із відновленням, може залишатися незаповненою навіть через два місяці після появи. Водночас значний резерв становлять люди працездатного віку, які поки не залучені до ринку праці. Отже, важливими є не лише підготовка нових кадрів, а й перекваліфікація дорослих, доступність навчання та підтримка працевлаштування різних груп населення.
Окремо учасники підкреслили значення навчання впродовж життя. Професійні знання швидко змінюються, тому людині дедалі частіше доводиться опановувати нові компетентності або змінювати сферу діяльності. Серед нових компетентностей спікери відзначили цифрову грамотність, уміння працювати зі штучним інтелектом і розвинені м’які навички.
2 – Гнучка освіта та співпраця з роботодавцями
Заступник міністра освіти і науки Петро ЗАВОРОТНИЙ звернув увагу на реформу професійної освіти. Нове законодавство має зробити систему гнучкішою та наблизити її до запитів підприємств. Очікують, що заклади освіти зможуть швидше запускати актуальні короткострокові курси, а роботодавці долучатимуться до наглядових рад, перегляду навчальних програм і визначення пріоритетів розвитку закладів. Якщо раніше погодження нової програми могло тривати роками, то задум реформи — скоротити цей шлях до значно коротшого терміну.
Практичним орієнтиром для планування підготовки кадрів мають стати прогнози потреб ринку праці. За представленими на конференції оцінками, у наступні роки зростатиме попит на фахівців професійно-технічного профілю. Серед напрямів, які згадувалися в обговоренні, — технічні спеціальності, кібербезпека та робототехніка. Учасники закликали підвищувати престиж професійної освіти й боротися зі стереотипами, що звужують вибір молоді. Підготовка має відповідати реальному попиту регіонів, а навчальні заклади — швидко реагувати на зміни в технологіях та економіці.
Ще один напрям — забезпечення якості коротких курсів: дослідження виявило в Україні близько 1 800 провайдерів навчання й перекваліфікації, тому важливо спрямовувати фінансування на програми, що відповідають потребам роботодавців. Учасники також говорили про оновлення трудового законодавства та реформу Державної служби зайнятості, результативність якої пропонують оцінювати за реальним працевлаштуванням і збереженням роботи.
Міжнародна ініціатива Skills for Recovery вже поєднує навчання з практичною співпрацею: на конференції повідомили про понад 7 тисяч підготовлених учасників, підтримку 175 закладів і понад 160 партнерств між освітніми установами та роботодавцями. Серед висновків — бізнесу варто долучатися до розроблення навчання від самого початку, а успішні пілотні рішення потрібно поширювати на рівні системи. Також важливо враховувати потреби людей, яким складніше повернутися до зайнятості, та оцінювати програми за тим, чи допомагають вони знайти або зберегти роботу.
3 – Профорієнтаційна робота
Обговорені на конференції підходи важливі й для профорієнтаційної роботи закладів освіти. У межах програми Skills for Recovery Данило ГАЛАНДЖІЙ і Тарас СЕМЕНІВ розробляли профорієнтаційні буклети для освітніх програм «Екологія» та «Соціальна робота та консультування». Під час вступної кампанії матеріали надали абітурієнтам для ознайомлення. Буклети допомогли презентувати зміст освітніх програм і підтримати вступників у виборі напряму навчання. Така робота створює зв’язок між актуальними потребами суспільства, можливостями коледжу та свідомим професійним вибором молоді.
Головний висновок конференції: відновлення України потребує узгоджених дій держави, освіти, роботодавців і міжнародних партнерів. Цифрова аналітика допомагає визначити потреби, гнучкі програми — швидко формувати потрібні навички, а профорієнтація — поєднати здібності молоді з можливостями навчання та майбутньої праці. Інвестиції в освіту й перекваліфікацію дорослих мають стати постійною складовою розвитку країни.
