У календарі національної пам’яті України є дати, які не мають права загубитися у плині часу. Вони вимагають не сухого зачитування хронік, а глибокого осмислення, чесних дискусій та винесення важких уроків. Саме тому в Бережанському фаховому коледжі відбулася виховна година у форматі аналітичного кіноклубу, де студенти групи ОФМ-21 вшанували пам'ять жертв Бабиного Яру.
Для перегляду та подальшого обговорення було обрано документальний випуск популярного науково-просвітницького проєкту «Історія у параграфах: Бабин Яр». Динамічний, але водночас глибокий формат відео дозволив молоді чітко структурувати складні історичні події та поглянути на трагічні події осені 1941 року крізь призму критичного мислення.
Фільм допоміг аудиторії детально розібрати два ключові моменти цих трагічних подій. Перший – це жорстокий нацистський «Голокост від куль», символом якого став Бабин Яр у Києві, де лише за два дні (29-30 вересня 1941 року) було холоднокровно розстріляно 33771 людину. У наступні роки Бабин Яр став місцем масових убивств ромів, радянських військовополонених, українських патріотів, серед яких була й видатна поетка Олена Теліга. Студенти дізналися, як перед відступом у 1943 році нацисти змушували в’язнів Сирецького табору розкопувати могили та спалювати тіла, намагаючись знищити будь-які речові докази свого злочин. Другим, не менш болючим відкриттям для здобувачів освіти стала радянська політика «Ідеологічного забуття». Протягом десятиліть радянська влада робила все, щоб стерти національний вимір трагедії. Цензура забороняла згадувати, що першочерговою мішенню були євреї та роми, розмиваючи трагедію формулюванням про «мирних радянських громадян». Більше того, СРСР намагався фізично знищити сам яр, заливши його відходами цегельного заводу, що призвело до Куренівської катастрофи 1961 року – коли тоталітарне прагнення «залити правду бетоном» знову забрало сотні людських життів.
Найважливішою частиною кіноклубу стало його обговорення. Студенти продемонстрували високий рівень громадянської зрілості, аналізуючи не лише події минулого, а й проводячи прямі історичні паралелі з подіями сьогодення. Під час дискусії молодь дійшла висновку, що методички диктатур не змінюються: те, що нацисти робили в Бабиному Яру в 1941-му, а радянський режим замовчував після війни, сучасна росія повторила в окупованих Бучі, Маріуполі та Ізюмі.
Проведений захід довів, що сучасне покоління українських студентів здатне не просто споживати контент, а глибоко аналізувати складні суспільно-політичні процеси. Бабин Яр залишається нашою спільною раною і водночас застереженням: свобода, людська гідність та історична правда – це цінності, які потрібно захищати щодня.
