Чи можна зробити так, щоб мистецтво XVII століття заговорило до покоління смартфонів і 3D-друку? У Бережанах переконані: можна. Для цього потрібні наука, фахова реставрація, освіта, сучасні технології й щире захоплення власною історією. Саме цим рецептом 6 листопада 2026 року поділився Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани, представивши грантовий проєкт «Реставраційна майстерня «Pfister RestSculptures».
Серед запрошених були студенти груп К-11 та ЕоСр-11 ВСП «Бережанський фаховий коледж НУБіП України» та представники адміністрації закладу. Для молоді, яка щодня бачить Бережанський замок поруч із власною домівкою чи навчальним корпусом, захід став нагодою відкрити його наново: не як декорацію для світлин, а як місце, де досі триває робота, народжуються дослідження й відкриття.
Проєкт присвячений мистецькій спадщині Бережанського замку та творчості Йоганна Пфістера, видатного скульптора першої половини XVII століття. Його роботи є не лише цінними пам'ятками минулого, а й доказом тісного зв'язку української культури з європейською традицією. Це спадщина, яку нам належить зберегти й передати нащадкам.
Коли співпрацюють наука, освіта і практика.
Про те, як проєкт жив на практиці, розповів Сергій Сірий: реставратор, аспірант НУ «Львівська політехніка» й завідувач відділу охорони, експлуатації та реставрації пам'яток Заповідника. За його словами, у замковій каплиці Святої Трійці працювала виїзна реставраційна майстерня, яка стала навчальним і практичним простором для студентів-реставраторів кафедри архітектури та реставрації «Львівської політехніки». Роботами керували доктор архітектури, професор Олег Рибчинський і професор Академії образотворчих мистецтв у Варшаві Януш Смаза. Підтримали проєкт польські партнери: Instytut Polonika та Фундація допомоги полякам на Сході імені Яна Ольшевського.
Плодом цієї копіткої праці стали врятовані фрагменти автентичних творів Пфістера й нова постійна виставка в Бережанському замку. За кожним експонатом стоять дослідження, фаховість, відповідальність і щоденна праця людей, які добре розуміють вартість культурної спадщини.
Від «Кам'яної симфонії» до мистецтва на дотик
Гості презентації занурилися у світ виставки «Кам'яна симфонія Йоганна Пфістера», що діє в замку з 5 жовтня. Відеоогляд елементів оздоблення з червоного й чорного мармуру, алебастру та стюку показав майстерність скульптурних композицій, які зберігають пам'ять про мистецьку велич минулих століть.
Найбільше студентів зацікавила інтерактивна частина проєкту. Завідувачка науково-дослідного і музейно-просвітницького відділу ДІАЗ Олена Лугова представила двомовний аудіогід і відеоматеріали для сенсорного термінала, що допоможуть відвідувачам краще пізнати творчість скульптора.
Особливе враження справила експозиційна зона «Мистецтво на дотик»: тактильні 3D-копії алегоричних скульптур Пфістера та фрагменти червоного й чорного мармуру з розширеними анотаціями. Тут мистецтво можна не лише побачити, а й відчути пальцями. Для студентів К-11 та ЕоСр-11, які навчаються на перетині технологій та економіки, це був яскравий приклад того, як інновації стають союзниками культурної пам'яті.
«Реставраційна майстерня «Pfister RestSculptures» – це більше, ніж проєкт. Це історична пам'ятка, що стає живим простором досліджень, навчання й творчості; це спадщина, яка об'єднує фахівців різних поколінь і країн; це технології, завдяки яким минуле стає зрозумілішим і ближчим до людини», – наголосили організатори.
Для студентів коледжу цей візит став значно більшим, ніж звичайна екскурсія. Вони на власні очі побачили, як наука й сучасні технології допомагають зберегти те, що пережило століття. Адже спадщина живе доти, доки її досліджують, бережуть, осмислюють і відкривають людям.
Колектив Бережанського фахового коледжу вдячний організаторам за запрошення й теплий прийом і закликає кожного завітати до Бережанського замку на виставку «Кам'яна симфонія Йоганна Пфістера»: доторкнутися до мистецтва, яке пережило століття, і переконатися, що історія триває й сьогодні!
Проєкт «Реставраційна майстерня «Pfister RestSculptures» реалізує ДІАЗ у м. Бережани за підтримки Українського культурного фонду.
Куратори груп Маріанна Михайлишин, Василь Лещук
