У латинській мові є слово «integritas», що означає «розсудливість», а у переносному значенні «чистоту», «правильність», «невинність». В українській мові воно звучить як «доброчесність». Ця риса є важливою складовою успішного навчання та особистісного розвитку здобувача освіти. Вона передбачає бути чесними у виконанні завдань, поважати результати праці інших людей та правильно використовувати інформацію. Дотримання принципів академічної доброчесності допомагає не лише отримувати об’єктивні оцінки, а й формувати справжні знання, критичне мислення та відповідальність за власні рішення. Адже головна мета навчання — набути знань і вмінь, які стануть основою майбутньої професійної діяльності.
18.09.2026 у групі ЕоСр-21 відбулася виховна година на тему «Формула чесності: чому фізика не вибачає плагіат», яку провела викладач циклової комісії фізико – математичних дисциплін та інформаційних технологій Роксолана Ломницька. Метою заходу стало формування у здобувачів освіти розуміння важливості академічної доброчесності під час вивчення фізики, усвідомлення наслідків фальсифікації експериментальних даних, а також ознайомлення з правилами цитування джерел.
Фізика вивчає фундаментальні закони природи. А природу неможливо обдурити. Однак у науці іноді виникає спокуса "підігнати" результати досліджень. З історичних кейсів хлопці та дівчата дізналися про випадки, коли фізики «чинили нечесно». Це відомий в наукових колах «скандал Шена». Німецький фізик Ян Гендрік Шен публікував десятки статей у журналах Nature та Science, дані та графіки у яких виявилися вигаданими. Також «плагіат Рентгена» - дискусія про те, хто насправді першим відкрив Х-промені та зробив перший знімок людського скелета- Вільям Рентген чи Іван Пулюй. Рентген опублікував своє відкриття першим, назвавши промені «Х-променями», при цьому у своїх працях жодного разу не згадав Пулюя чи інших вчених, чиїми напрацюваннями користувався.
У практичному блоці виховної години здобувачі освіти розбирали реальні ситуації, що виникають в процесі навчання. Наприклад, отримання неточного результату під час лабораторної роботи. Студентам пропонується не приховувати помилкове або неточне вимірювання, а проаналізувати можливі причини похибки. Таким чином формується розуміння того, що помилка в експерименті є частиною наукового пошуку, тоді як свідоме викривлення результатів суперечить принципам наукової та академічної доброчесності.
Інший приклад – ситуація із застосуванням нейромережі під час підготовки проєкту спонукає здобувачів освіти замислитися над відповідальним використанням цифрових інструментів, необхідністю перевірки отриманої інформації та дотриманням принципів академічної доброчесності.
На завершення заходу учасники склали «формулу чесності», у якій спільно визначили основні складові доброчесної дослідницької діяльності: власне дослідження, правильне цитування, відсутність списування та фальсифікації.
Академічна доброчесність є не лише формальним дотриманням правил, а важливою складовою критичного мислення, відповідальності, уміння аналізувати власні помилки та отримувати достовірні результати.
