29 вересня 2021 року студенти груп А-21М, К-31М, ЕкЕо-11М та К-11М взяли участь у краєзнавчій екскурсії «Бережанський замок — пам'ятка оборонної архітектури». Старший науковий співробітник Бережанського краєзнавчого музею Олена Лугова та учений секретар державного історико-архітектурного заповідника Надія Волинець подарували не лише знання, але й нестримні емоції.
Бережани стали власністю родини Синявських в 1507 році через шлюб галицького хорунжого Рафаля Синявського з Агнешкою Цебровською. В 1530 році Микола Синявський, син Рафаля отримав від короля польського Зигмунда I для Бережан міські права і почав зводити замок. Початком будівництва замку вважається 1534 рік. Так як місцина була болотиста, то спочатку в землю забили дубові палі і вже потім почали зводити башти і стіни. Одним з найдавніших зображень замку є план, виконаний в 1755 році. Замок мав форму п'ятикутника з чотирма оборонними вежами. До мурів замку, з середини, по всьому периметру були прибудовані господарські та житлові приміщення. Подвір’я замку було облаштоване у формі італійського палаццо.
Замок розташований у низовині - нетипове рішення для подільських фортець, які з підвищень домінували над містами. Таким чином планувальники для захисту використали по-перше, рукава річки Золотої Липи, а по-друге, заболочену місцину, що перевищувала далекобійність гармат. Бережанське укріплення було одним із неприступних на Західній Україні. Сенявські постійно вдосконалювали його, а в другій половині 17 столітті провели масштабну реконструкцію, добудувавши бастіони та систему мурів. Відтоді замок перетворився на оборонний комплекс, а його площа збільшилася майже в шість разів.
Фортеця витримувала козацькі облоги та численні напади татар. Зокрема, у 1675 році татаро-турецька армія під проводом Ібрагіма Шишмана знищила місто, однак, замок не скорила.
Нажаль час та байдужість скорили замок і перетворили на руїни, але торкаючись цих стін рукою, відчуваєш минуле - воно поряд і Бережани як і тоді гідні бути прекрасним, розвинутим європейським містом.