27 січня традиційно усі народи світу, зокрема українці, вшановують День пам'яті жертв Голокосту, як найкривавішої в історії людства геноцидної агресії з метою винищення єврейського народу.
Наш ВСП "Бережанський фаховий коледж НУБІП України" з шаною та журбою долучається до міжнародної скорботи за невинно вбитими жертвами найкривавішого звірства усім часів та народів.
Часи Другої світової війни зменшили населення планети на десятки мільйонів людей, жінок, чоловіків, дітей та дорослих. Однак, водночас, ця війна стала часом, коли не тільки навмисні чи ненавмисні попадання снарядів та куль були причиною цих мільйонних смертей, але й нелюдські режими і диктатури, що наче за диявольським наказом поставили собі за мету так просто і безкарно знищувати цілі народи, отруюючи їх у газових камерах, розстрілюючи з кулеметів, спалюючи заживо.
Страшна історична доля єврейського народу перевернула увесь світ та змінила його закони і межі, бо враховуючи той факт, що ця нація проживала майже у всіх країнах Європи, горе стало планетарним.
Німецький нацистський диктат тих часів безжалісно знищував як самих євреїв, так і тих, хто намагався жертвам допомогти, заховати чи прикрити їх. Тож не дивно, що окрім народу - жертви, світ знає ще народи праведників, які мов ангели, боронили світ від диявола із свастикою.
Серед таких народів почесне місце в історії світу мають українці. Для двох народів, українського та єврейського, Голокост є спільним горем, Бабин Яр став спільною могилою для наших кращих синів та дочок, а ідея боротьби за визволення - нашою спільною силою.
Сьогодні, в жалобі схиливши голови, ми крізь сльози можемо сказати, що ми вижили, ми пережили, ми перемогли зло та смерть, ми вистояти, і тому разом стоїмо сьогодні над безіменними могилами наших предків -мучеників.
Помолившись за їхні душі, пообіцяємо їм, що і в наш час, коли ми знову боремося за право жити ( як би не іронічно це звучало у ХХІ столітті), ми переможемо, щоб жили і наші правнуки на нашій землі. Ми вже знаємо як перемагати, і знаємо що зло завжди програє. А ще ми завжди єдині: українці, євреї, поляки, литовці, усі народи Європи та світу, і в єдності буде наша сила. Ми не знаємо як колись історія назве геноциди, що проводить тепер росія, але знаємо і віримо, що закінчить теперішній агресор як і тоді нацисти в 1940-х роках.А людство буде жити, бо за нами Бог і правда. І навіть скалічені втратами, ми усі і завжди будемо сильні. І як казав цар Давид у своїх псалмах: " Праведні підуть шляхом спасенним, а шлях нечестивих загине"