Зараз дуже гостро стоїть питання в якісній питній воді, захисту водного середовища та шляхи його збереження.
Ідея проведення Всесвітнього дня водних ресурсів вперше прозвучала на конференції ООН з охорони навколишнього середовища і розвитку (ЮНСЕД), яка відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро.
Генеральна Асамблей Організації Об’єднаних Націй, прийнявши резолюцію 47/193 від 22 лютого 1993 року, проголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів. Цей день повинні були почати відзначати у 1993 році у відповідності з рекомендаціями Конференції ООН з охорони навколишнього середовища і розвитку.
27 березня у групі Ео-31М було проведено круглий стіл на тему: «Очищення природної води від забруднень (приурочений Всесвітньому дню водних ресурсів)».
Здобувачі освіти обговорили основні методи та способи очищення води. До найпоширеніших прийомів очищення природної води належать:
- прояснення;
- знебарвлення (усунення мутності та колірності води) шляхом відстоювання (у відстійниках);
- фільтрування (у водопровідних фільтрах), знезаражування (хлорування, озонування тощо), пом'якшення, опріснення.
Нові технології очистки питної води спрямовані на те, чого не бачить людське око, але від чого залежить її безпеку і якість. А також на прискорення процесів очищення. Це забезпечує седиментація - під впливом відцентрових сил в пропущеної через центрифугу воді всі дрібні механічні домішки відокремлюються набагато швидше.
Хлорування знайоме багатьом. У воду додається хімічно активний реагент, який вбиває хвороботворні мікроби. Він вивітрюється, але якийсь час запобігає розвитку нових мікроорганізмів. Сам по собі хлор і його сполуки у великих дозах отруйні для людини. Тому його кількість ретельно контролюють на станціях водоочищення. Але яка доходила до квартир вода все одно має характерний запах і присмак, і потребує доочищення домашніми фільтрами.
Останнім часом замість хлорування застосовують озонування. Через воду пропускають іонізований кисень, який також згубний для бактерій, але швидко розпадається на звичайний, і не є небезпечним для людини. Така вода не має сторонніх присмаків і запахів.
Опріснення, дистиляція і зворотний осмос спрямовані на видалення з води солей і великих молекул хімічного або органічного походження. Суть одна, а технології і результати різняться. Після дистиляції чистота рідини доходить до 99,9%. Це добре для виробництва ліків або хімічної промисловості, але небезпечно для здоров'я. Людині необхідна вода з солями кальцію, магнію, натрію і деяких інших елементів. При цьому їх процентне співвідношення має витримуватися в вузьких рамках, рекомендованих ВООЗ.
Залежно від ступеня очищення, після неї в питну воду штучно додаються деякі розчини корисних солей. Виняток - природні мінеральні води для лікувального застосування, їх склад набагато більш насичений, ніж у питної води, і проходить тільки механічну та біологічну стадії очищення.
Впродовж дослідження проби взятої в джерелі с. Рай одержано такі результати:
- вміст аміаку: 0,05 мг\л;
- невелика кількість хлористих солей;
- середня твердість 5,0 мг-екв/л;
- залишковий хлор 0,435 мг.
Згідно протоколів дослідження, вода взята в джерелі у с. Рай відповідає нормі по усіх показниках.