Щорічно у другу суботу вересня в Україні відзначається День українського кіно. Свято було започатковано указом Президента України від 12 січня 1996 року.
Напередодні свята кіномитців, студенти групи ЕкП-11 під час години спілкування, ознайомилися з історією українського кіно.
Кінематограф в Україні бере свій початок з 1893 року. Саме тоді, Йосип Тимченко, механік Одеського університету, зібрав перший у світі апарат, що вмів знімати та відтворювати кіно. В той період кінематограф називали «рухомою фотографією». Перший в Україні сеанс кіно відбувся 2 грудня 1896 року в Харківському оперному театрі, сучасній обласній філармонії. На сеансі було показано декілька короткометражних стрічок, відзнятих у Харкові українським фотографом та першим оператором хроніко-документальних фільмів Альфредом Федецьким. Відтоді по Україні у містах Катеринослав, Київ Одеса та Львівпочали з’являтися невеликі кіностудії, які знімали перші водевілі, комедії та драми.
Справжній прорив у кіно відбувся на початку XX ст. із виходом фільмів Олександра Довженка «Звенигора», «Арсенал» та «Земля». А у 1930-ті роки вперше з’явився звук у стрічках Івана Кавалерідзе «Коліївщина», «Прометей» та «Наталка Полтавка» (1933-1936). У повоєнні роки з’явилися кінофільми відомих режисерів – Сергія Параджанова, Кіри Муратової, Леоніда Осики. В них засяяли зірки Іван Миколайчук, Леонід Биков, Ада Роговцева та Богдан Ступка.
У 1990-х роках із розпадом Радянського Союзу та економічною кризою українське кіно починає переживати занепад.З 2000-х років відбувається поступове збільшення обсягів кіновиробництва в Україні. Завдяки розвитку технологій збільшується кількість короткометражних фільмів. В український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців, що створили шедеври кіномистецтва, які варто переглянути, а саме: «Поводир», «Кіборги», «Червоний», «Мої думки тихі», «Висота 307, 5», «Памфір», «Довбуш».
Сьогодні Україна в огні, розпаленому росією, відстоює свою незалежність і європейські цінності. І саме митці відкривають світові велич і духовну красу України, її незборимий народ, що героїчно протистоїть агресору, утверджує суверенітет і територіальну цілісність своєї країни. Українське кіно є голосом майбутньої перемоги і свободи.