Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Кожного року, коли весна веселковими барвами встеляє землю, Україна вшановує пам’ять тих, кого торкнулося це страшне лихоліття.

Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції як у складі Червоної армії, так й армій західних союзників і підпільних рухів Опору – та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. А українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Ціною перемоги стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів українців – воїнів та мирних жителів. Ми добре знаємо ціну війни та несвободи, тому сьогодні боремося за  мир і свободу.

Ці трагічні сторінки української історії студенти групи Е-21М разом із викладачкою Вірою Орейдою обговорили у відео уроці історичної пам’яті: «Йде травень крізь хвилини, дні і роки. Несе нащадкам спогади свої».

На момент початку Другої світової війни Український народ не мав незалежної держави і був розділений між кількома країнами. Комуністична і нацистська тоталітарні системи не рахувалися з ціною людського життя, використовували прагнення українців до незалежності у власних цілях, а українські землі розглядали виключно як ресурс. Єдиним справді українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – Українська повстанська армія.

Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з підступним агресором. який посягає на нашу незалежність і територіальну цілісність. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини.

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізують не тріумф переможців над переможеними, а мають бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.

Пам’ять та вшанування подвигу воїнів, які боролися з нацизмом і перемогли його, є моральним обов’язком українців. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Тому що війна – це  завжди мільйони маленьких і великих людських бід, які розтягнуті в часі.