21 червня у групі А-11М відбувся пізнавальний онлайн захід, який був присвячений українським стародрукам.

Упродовж усього життя ми звертаємось до книжки, тому що кожна людина прагне пізнавати свій шлях, а книга – одна із найбільших чудес, що створена людиною. З тих пір, як люди навчились писати, всю свою мудрість довірили книгам. Адже вони допомагають уявити та поринути в минуле.

Під час зустрічі здобувачі освіти дізнались, що найдавнішими з українських стародруків були Апостол, Буквар випущені в 1574 році у Львівській друкарні Іваном Федоровим та надруковані кириличним шрифтом.

Львівська братська друкарня була створена у 1591 році на базі обладнання Івана Федорова, викупленого після його смерті. З кінця 16 століття до 1619 року друкарня братства видавала різноманітні книжки: посібники для школи, що діяли при братстві, грамоти-прокламації і церковно-слов’янські граматики.

Привернула увагу здобувачів освіти розповідь про історію стародруку «Мінея» 1777 року, яка була надрукована у Почаївській друкарні.

Цікавим моментом для студентів було знайомство із головною зберігачкою фондів ДІАЗ у м. Бережани пані Іриною. Найбільше враження на студентів під час зустрічі справили українські стародруки, які відзначаються різноманітністю та індивідуальними прикметами оздоблення. В українських виданнях 16-18 ст. простежуються своєрідні риси в оформленні титульного аркуша, у заставках, кінцівках та ілюстраціях. На зворотному боці вхідного аркуша здебільшого вміщувались гравюри, які були пов’язані із тією особою, на чиї кошти вона була видана, а також тексти на честь видавців та друкарів. Книги прикрашали заставками, які були перед початком тексту.

Докладне вияснення історії українських стародруків має для нас, українців, велике значення, бо якраз воно особливо яскраво підкреслює стан нашої давньої книги, показує який рівень культури ми мали в старовину.