26 квітня виповнюється 38 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.
Доторкнутися до сторінок Чорнобильської трагедії мали змогу студенти, присутні на годині пам’яті «Чорний біль квітучої землі», що відбулася 25 квітня в читальному залі бібліотеки і підготовлена працівниками бібліотеки, здобувачами освіти гр. К-11 та куратором цієї групи Оксаною ЛЕЩИШИН.
Завідуюча бібліотекою у передмові до заходу підкреслила, що Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією. Нинішня поведінка росії знову ставить світ на межу катастрофи. Історичну правду тут давно замінила тотальна пропаганда, заснована на вірі у власну вищість і непогрішимість їхнього керівництва. Все це призводить до небезпечних ігор із захопленням атомних електростанцій, які в перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну були полігоном бойових дій, чи стали спробами шантажу ядерною зброєю.
Особливу атмосферу на заході створили ведучі Адріана ПАШУЛЯ та Володимир КУЦИЙ, перегорнувши трагічні сторінки цих днів, а також читці Арсеній МАРТУСЯК, Олександр БАРБАРИЧ, Арсен ПРОКОПЧУК, Софія БАКОВСЬКА, Макар КУЙБІДА, Юля БОДНЕВИЧ, Максим ДАРМОРІС, Олександр ПРОЦИК, які через поетичне слово торкнулись струн цієї тяжкої трагедії.
Костянтин СТЕФАНІВ, Ілля СОВ’ЯК, Олег ЗАХАРКІВ, Олександр КУШНІР, Ігор ЗАМОЙСЬКИЙ та Настя МАТУС згадали поіменно тих, хто тоді, в 1986-у, першим увійшов у атомне полум`я, і вже не повернувся.
Всі присутні на заході, хвилиною мовчання вшанували пам’ять про тих, хто пішов у безсмертя, приборкуючи ядерну стихію, та тих героїв-ліквідаторів, які вже відійшли у вічність.
Оксана ЛЕЩИШИН на завершення заходу акцентувала увагу аудиторії на тому, що ми не забуваємо ліквідаторів аварії, як і самої біди, що потрясла світ, а насамперед Україну. Врятований світ – найкращий пам’ятник тим, хто загинув у пеклі Чорнобиля. Пам’ятаймо про трагедію і робім усе, щоб ніколи не падали на нашу землю полинові зорі.
Вдало доповнили годину пам’яті відеоматеріали про Чорнобильську трагедію та книжкова виставка «Чорне крило Чорнобиля».